4 зони Фергюсона. З якою інтенсивністю черепахи та інші рептилії одержують УФ-випромінювання?
У 2010 році дослідники під керівництвом професора Гарі Фергюсона зібрали дані про рівень щоденного опромінення УФ-променями типу В (UVB) для 15 видів рептилій. Аналізуючи ці дані, вчені розділили цих плазунів на чотири зони залежно від середньої та максимальної потужності UVB-випромінювання. Рівень інтенсивності вимірювався за допомогою ультрафіолетового індексу (UVI). У січні 2016 року було опубліковано список із 254 видів рептилій та амфібій, для яких було визначено зони Фергюсона та запропоновано відповідні умови для освітлення УФ-променями.
Чотири зони УФ-випромінювання, в залежності від інтенсивності:
Зона 1 – тіньові мешканці. До цієї зони відносяться, наприклад, гірські Шпенглера та колючі черепахи. Діапазон UVI для них становить від 0 до 0,7, а середній та максимальний рівні – від 0,6 до 1,4 відповідно.
Зона 2 – часткове сонце, випадковий баскинг. Сюди входять, наприклад, прикрашені коробчасті, чудові лісові та жовтоголові індійські черепахи. Діапазон UVI для цієї зони становить від 0,7 до 1,0, а середній та максимальний рівні – від 1,1 до 3,0.
Зона 3 – відкрите чи частково відкрите сонце. У цю зону входять середньоазіатські, грецькі, балканські, плямисті, болотяні та трикільові черепахи. Діапазон UVI для зони 3 становить від 1,0 до 2,6, а середній та максимальний рівні – від 2,9 до 7,4.
І, нарешті, зона 4 – любителі сонячних ванн із перервою в середині дня. У цю зону входять галапагоські та облямовані черепахи. Середній рівень UVI у цій зоні становить від 2,6 до 3,5, а максимальний рівень – від 4,5 до 9,5.
Американські емідіди, включаючи червоновуху черепаху, є перехідними видами між 3-ю та 4-ю зонами, а мускусні черепахи – між 2-ю і 3-ю зонами.
Використання УФ лампи для своєї рептилії
Для рептилій освітлення та прогрів завжди здійснюються одночасно. У зоні баскінгу необхідно, щоб УФ-промені, видиме світло та інфрачервоне випромінювання (тепло) покривали все тіло тварини.
Тільки так тварина засвоюватиме УФ-випромінювання і в подальшому синтезуватиме його у вітамін D.
Мається на увазі, що характеристики випромінювання залежать не тільки від типу лампи. Вони можуть відрізнятися від бренду, а використання відбивачів або куполів світильників може суттєво впливати на форму променя та його інтенсивність.
Для представників першої та другої зон найбільше підходить так званий “тіньовий” метод опромінення з невеликим рівнем UVB-випромінювання, коли тварина знаходиться в полі з низькими значеннями УФ-променів. У цьому випадку може вистачити люмінесцентної УФ лампи типу Т8. Вони створюють дифузний низький рівень UVB відносно великої площі під трубкою. Через низьку інтенсивність видимого світла рекомендується використовувати додаткове джерело освітлення.
Для рептилій із третьої та четвертої зон рекомендується метод “сонячних променів”. І тут потрібно використовувати УФ лампи з високим рівнем UVB-випромінювання від 10%, бажано з використанням відбивача для підвищення інтенсивності.
Компактна УФ лампа чи УФ лампа в формі трубки?
За рахунок своєї конструкції компактні УФ лампи дають майже вдвічі більшу потужність, ніж трубка. Однак вони світять в один кут тераріуму або акваріума, а трубка розсіює ультрафіолет на велику область, але не так інтенсивно. Так, для одних тварин ідеальним рішенням буде лампа у формі трубки, для інших (наприклад, червоновухої черепахи) компактна ультрафіолетова лампа спрямована на берег.
Крім того, кожен виробник по-своєму досягає певних параметрів УФ-випромінювання. Тому рекомендована відстань від УФ лампи до тварини різна. На лампах це вказують.
Дивіться також
